Хто будує, той і відповідає

Зазвичай контроль за дотриманням вимог безпечного ведення робіт ми пов’язуємо із Державною службою України з питань праці та Фондом соціального страхування України. Але коли йдеться про будівництво або реконструкцію будівель, потрібно пам’ятати, що перевірку об’єктів будівництва проводять представники архітектурно-будівельного контролю. І штрафи за недотримання вимог у сфері містобудівної діяльності доволі відчутні.

Такий контроль здійснюється на об’єктах будівництва за допомогою проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначено у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461. Пунктами 11, 12 цього документа встановлено, що датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатацію об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, заборонено. Те ж саме передбачає частина восьма ст. 39 ЗУ «Про регулювання».

А на практиці буває так. Документи для прийняття в експлуатацію об’єкта ще не готові, а в новозбудованих цехах вже працюють люди. Добре, коли все добре. А якщо під час зведення порушено норми будівництва і це призвело до нещасного випадку? Інспектор ДАБІ під час перевірки фіксує в акті факт експлуатації об’єкта, ще не прийнятого в експлуатацію, а підтвердженням можуть бути фотографії, які зробив інспектор. І якщо керівник підприємства підпише акт без зауважень, то майбутнє оскарження в суді може виявитись не на його користь.

Суди звертають увагу передусім на суспільну небезпеку такого правопорушення. Довести протиправність винесених ДАБІ постанов, як показує судова практика, досить складно.

ПОРІВНЯЄМО ШТРАФИ

ДАБІ здійснює нагляд у сфері містобудівної діяльності, а Держпраці – у сфері охорони праці.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96, Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294 (у редакції постанови КМУ від 07.06.2017 № 408), ДАБІ здійснює державний нагляд (контроль) за відповідністю виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Під час перевірок ведення будівельних робіт ДАБІ та Держпраці послуговуються одним нормативним документом – «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення», який має шифр відповідно до ДБН А.3.2-2-2009 та відповідно до НПАОП 45.2-7.02-12.

Згідно зі ст. 231 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУпАП) Держпраці розглядає справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці щодо безпечного ведення робіт за невиконання статті 93 КУпАП.

Згідно зі статтею 2446КУпАП ДАБІ розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва за невиконання статті 96 КУпАП. Крім того, за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ДАБІ може застосовувати санкції, передбачені статтею 2 ЗУ «Про відповідальність».

Штрафні санкції Держпраці та ДАБІ суттєво відрізняються. Наприклад, мінімальні розміри за одні й ті самі порушення будівельних норм, передбачені статтею 96 КУпАП, більше ніж у 10 разів перевищують штрафи за статтею 93 КУпАП. А штрафи, передбачені статтею 2 ЗУ «Про відповідальність», у понад 278 разів перевищують штрафи за статтею 93 КУпАП.

Держпраці
ДАБІ
Адміністративне стягнення за порушення будівельни норм
Передбачено накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 грн) (стаття 96 КУпАП).
Адміністративне стягнення за порушення будівельних норм
Передбачено накладення штрафу на працівників від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності – від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340–680 грн) (стаття 93 КУпАП).
Фінансові санкції за порушення будівельних норм
Передбачено накладення штрафу у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (94 590 грн) (п. 8 частина 3 статті 2 ЗУ «Про відповідальність»).

Таким чином, маємо випадок, коли за одне й те саме порушення вимог безпечного ведення будівельних робіт розміри штрафних санкцій суттєво різняться, що вказує на дублювання функцій органів державного нагляду (контролю) і неоднозначність санкцій, що можуть вживатися за результатами таких заходів державного нагляду (контролю).

Зінаїда Якименко, власкор
Микола Федоренко, заступник головного редактора

Повний текст статті читайте у паперовій версії журналу № 2/2020

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5