ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Жовтень був багатий на важливі події у всіх сферах життя держави, всупереч, а може, і завдяки COVID-19. Заслуговує на особливу увагу засідання робочої групи з підготовки проєкту нового закону про охорону праці, проведене в межах Проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», яке нарешті вивело з інертного стану законотворчий процес. Очільник Проєкту Антоніу Сантуш невтомно переконує: оновлене ризикоорієнтоване законодавство плюс дієва інспекція праці та активний соціальний діалог – три кити, на яких упевнено стоятиме система запобігання професійним ризикам та захворюванням працівників.

Над законопроєктом під робочою назвою «Про безпеку та здоров’я на роботі» тиждень, відклавши всі поточні завдання, працювала на Чернігівщині виїзна робоча група у складі представників органів влади, громадських та професійних об’єднань, науковців. Працювали невідривно – навіть телефони вбік, щоб не відволікали від бурхливих дискусій. Перебував «у полі» і наш кореспондент, який ділиться з вами, шановні читачі, подробицями подій та нюансами нового законопроєкту (стор. 4–6).

Обсяг чималий: 7 розділів, 35 статей. Більшість норм документа – абсолютна новація для вітчизняної працеохоронної сфери. Окрім рамкової Директиви Ради 89/391/ЕЄС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи, у законопроєкті відображені й інші директиви ЄС: щодо гендерних питань, домашньої роботи тощо. Слід враховувати зміну епох і новації часу: навіть декларативні/базові документи, до яких належить зазначена Директива, можуть потребувати з часом уточнень і доповнень. Тож формування нових працеохоронних норм має відбуватися з огляду на сучасні практики та невпинну інтеграцію систем управління (охорона праці, пожежна, екологічна, цивільна безпека тощо).

Можна впевнено казати, що нас чекає захопливе навчання тривалістю не один рік, щоб освоїти всі нюанси нової парадигми працеохоронних відносин, яка ґрунтується на оцінці ризиків, соціальному діалозі та відповідальності, передусім роботодавців, за безпеку праці. Журнал буде не просто в центрі цих подій, а стане модератором, однією із рушійних сил новацій і залучатиме до співпраці вітчизняних та міжнародних експертів, практиків.

Тож залишайтеся з нами. Уже в наступних номерах ми запланували докладний матеріал про новий законопроєкт. Наразі після внесення узгоджених пропозицій документ направлено на розгляд до Мінекономрозвитку, яке відповідає за державну політику у сфері охорони праці. Що і як врахують чиновники під час доопрацювання законопроєкту – покаже час. А час вимагає прискорення дій.

Найголовніше те, що безсумнівно і остаточно Україна рухається у напрямі європейських підходів до безпеки, до оцінки та управління ризиками як основи побудови систем управління безпекою праці та здоров’я на робочих місцях.

Дмитро Матвійчук, головний редактор

president banner1 banner4 banner3 banner2 banner5